A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Любарська громада
Житомирська область, Любарський район

Інформація

Виїзна торгівля: оформлення дозвільних документів .

 Із цієї статті ви дізнаєтеся: які дозвільні документи необхідно мати  для здійснення виїзної торгівлі.  

 Що таке виїзна торгівля?

 Виїзна та виносна торгівля належить до роздрібної торгівлі через дрібнооптову мережу та є однією із форм позамагазинного продажу товарів, під час якого приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання встановлено Правилами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі від 08.07.96 р. № 369 (далі – Правила № 369). Так, продаж товарів здійснюється через: пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати; засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-при­лавки), розноски, лотки, столики тощо. Виїзна (виносна) торгівля може здійснюватися на ринках, ярмарках або в інших дозволених для цього місцях.

Чи потрібен будь-який дозвіл для розміщення пункту торгівлі? Так.

Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу органу місцевого самоврядування. Видаються такі дозволи відповідно до вимог: Земельного кодексу; законодавства про благоустрій населених пунктів, планування і забудову території, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру (п. 16 Правил № 369). Крім того, згідно з п. 30 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833 (далі – Порядок № 833), виїзна та виносна торгівля продовольчими товарами, готовими до вживання, а також тими, які швидко псуються, здійснюється у відведених для цього місцях із розміщенням пересувних малих архітектурних форм (далі – МАФ) за наявності дозволу. Порядок розміщення МАФів регулюється розд. V Єдиних правил ремонту й утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198 (далі – Правила № 198). Цим документом заборонено розміщувати МАФи (п. 35): біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території; ближче ніж за 20 м до перехресть вулиць; в охоронних зонах інженерних комунікацій; на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 м в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім МАФів, зблокованих із кіосками для продажу проїзних квитків); на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку); ближче ніж за 100 м до залізничних переїздів. Отже, незалежно від того, є об’єкт виїзної (виносної) торгівлі МАФом, тимчасовою спорудою або просто автофургоном, на його розміщення потрібен дозвіл органу місцевого самоврядування.

Чи встановлено обмеження на реалізацію продукції при виїзній торгівлі?

 При виїзній торгівлі заборонено реалізовувати: продовольчі товари, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, температурних режимів, умов зберігання та продажу; нефасовані й неупаковані продтовари з розносок, лотків, столиків, корзин та неспеціалізованого транспорту, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур у період сезонного продажу, а також морозива та квітів; алкогольні напої (крім автомагазинів системи споживчої кооперації, що здійснюють виїзну торгівлю в сільській місцевості); тютюнові вироби через засоби пересувної мережі (за винятком автомагазинів, автокафе, авторозвозок, лавок-автопричепів системи споживчої кооперації, що здійснюють продаж у сільській місцевості); тютюнові вироби без марок акцизного податку; технічно складні та великогабаритні товари; тканини, взуття (крім домашнього та робочого), швейні вироби (крім робочого одягу й головних уборів для літнього сезону) та вироби верхнього трикотажу, що потребують примірювання; дорогоцінні метали, коштовне каміння та вироби з них; вогненебезпечні товари побутової хімії, піротехнічні іграшки, паливно-мастильні матеріали (крім тих, що реалізуються через авторозвозки системи споживчої кооперації).

Які документи необхідно подати для отримання дозволу?

Зазначимо, що законодавство, яке стосується видачі таких дозволів, недоопрацьоване  Повного переліку документів, що подаються до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, в окремому законодавчому акті немає. Такі переліки встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування, тому можуть відрізнятися залежно від регіону. Зверніть увагу: для здійснення виїзної (виносної) торгівлі промисловими та продуктовими товарами ліцензія не потрібна, крім торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню, зокрема алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Чи існують вимоги до торгового місця?

Торгове місце залежно від обраного місця і способу торгівлі має відповідати ряду вимог, наприклад: слід отримати дозвіл на розміщення пересувних МАФів (п. 30 Порядку № 833, п. 26 Правил № 198) та паспорт прив’язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності; на транспортному засобі (автокав’ярні, причепі, цистерні) фарбою потрібно написати найменування та адресу підприємця, наприклад: ФОП Іванчук І. І., смт.Любар ,вул. М. Бажана, буд. 1. Якщо пересувних точок декілька, треба вказати номер точки і телефон для зв’язку (абзац перший п. 21 Правил № 369); слід отримати санітарний паспорт на авто, яке використовується для перевезення продтоварів і продсировини (абзац другий п. 21 Правил № 369); треба обов’язково встановити табличку, на якій українською мовою написати П. І. Б. продавця і відомості про суб’єкта підприємницької діяльності: П. І. Б., реєстраційний номер у Єдиному реєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських об’єднань, найменування органу, що здійснив держреєстрацію (абзац третій п. 21 Правил № 369); на видному місці необхідно обладнати куточок покупця. Там має бути інформація про продавця (найменування та адреса); номер телефону органу захисту прав споживачів, книга відгуків і пропозицій, порядок провадження торговельної діяльності й правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (п. 10 Правил № 369). У разі необхідності – ветеринарні документи і правила продажу окремих видів товарів. Усі ці документи треба пред’являти покупцеві на його вимогу; зразки товарів на вітрині повинні бути оформлені цінниками з інформацією про товар (найменування, сорт тощо) і підписом відповідальної особи; місце торгівлі має відповідати санітарним нормам і бути чистим. Необхідно мати всі документи, що підтверджують придбання товару, який продається, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки тощо. Супровідні документи, що підтверджують якість і безпеку кожної партії продтоварів, готових до вживання, і таких, які швидко псуються. У них має бути вказано найменування товару й виробника, його адресу, дату виробництва і строк придатності; необхідно мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал, медичні книжки працівників, перелік реалізованих товарів (п. 10 Правил № 185).

Яким має бути обладнання у місці торгівлі?

Місце торгівлі має бути обладнано необхідними приладами і технікою. Зокрема, на вагах, які використовуються під час продажу товарів, повинне бути чітке державне повірочне тавро, а сам прилад має бути у справному стані. Також слід мати весь потрібний для торгівлі інвентар та обладнання, наприклад холодильник для товарів, які швидко псуються. У разі торгівлі напоями на розлив, продтоварами або фастфудом точка продажу має бути підключена до водопроводу та каналізації, при цьому обов’язково треба обладнати місце для миття рук. Знову ж таки, слід мати необхідний для торгівлі інвентар – ножі, обробні дошки тощо, комплект засобів для миття та дезінфекції, дозволених МОЗ, бачки з кришками для збирання відходів. Прилавки мають бути захищені водонепроникними матеріалами. Крім того, заборонено використовувати одноразовий посуд, якщо немає ємності для його збирання і подальшої утилізації. Також не можна використовувати цей посуд повторно (п. 27 Правил № 369).

Які супровідні документи на продукцію повинен мати працівник у пункті виїзної торгівлі?

Працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі повинні мати на товари, одержані для продажу, якщо це передбачено законодавством: товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, забірні листки тощо із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару; документи, згідно з якими надійшли товари, що підлягають обов’язковій сертифікації, із позначенням реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом із підтвердження відповідності на певний товар; копії гігієнічних висновків, засвідчених печаткою суб’єкта господарювання, від якого одержано ці товари, стосовно товарів, що не підлягають обов’язковій сертифікації згідно з переліком, затвердженим МОЗ; документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів (для імпортних товарів – копії сертифікатів, викладені мовою країни-експортера та українською або російською мовою та засвідчені печаткою суб’єкта господарювання, від якого одержано ці товари). Суб’єкт господарювання, у підпорядкуванні якого є пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, зобов’язаний мати зазначені вище документи на всі товари, що реалізуються у цих пунктах (п. 28 Правил № 369).

Чи існують санітарні вимоги до працівників, зайнятих на виїзній торгівлі, та як здійснюється контроль за їх дотриманням?

Так, санітарні вимоги встановлено до продавців. Взагалі, торгувати може підприємець особисто чи його найманий працівник, але у будь-якому разі слід дотримуватися ряду вимог, зокрема: продавець має бути в головному уборі, у форменому або санітарному одязі; на робочому місці забороняється палити; потрібно додержуватися правил особистої гігієни, підтримувати місце торгівлі й територію навколо нього в належному санітарному стані. Крім того, продавець зобов’язаний мати при собі: медичну книжку – без медобстеження працівник не допускається до роботи; паспорт для посвідчення особи. Якщо торгуватиме найманий працівник, треба заздалегідь провести з ним інструктаж із питань охорони праці та пожежної безпеки, санітарного мінімуму, роз’яснити необхідність дотримуватися вимог до продажу товарів й обслуговування покупців.

Якою є відповідальність за порушення вимог до виїзної торгівлі (наприклад, відсутність дозвільних документів тощо) та який орган притягує до відповідальності?

За здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 17 000 до 34 000 грн. з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних унаслідок вчинення цього правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП). А при повторному порушенні протягом року або якщо дохід отримано у великих розмірах (17 000 грн. і більше) застосовується штраф у розмірі від 34 000 до 85 000 грн. із конфіскацією продукції. Крім того, під час здійснення виїзної (виносної) торгівлі, як і при звичайній торгівлі у приміщенні, установлено відповідальність за порушення: прав споживачів – ст. 23 Закону від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів»; санітарного законодавства, якості стандартів продукції – ст. 42, 46 Закону від 24.02.94 р. № 400-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст. 42, 164, 188 КЗпП; правил торгівлі – ст. 155, 156 КЗпП. Також у разі порушень суб’єктом господарювання правил благоустрою, санітарних та протипожежних норм, правил торгівлі орган місцевого самоврядування може скасувати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі. Про такі порушення повідомляють органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожежнагляду, інші правоохоронні та контролюючі органи. ВИСНОВКИ Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу органу місцевого самоврядування. Повний перелік документів, необхідних для отримання такого дозволу, в окремому законодавчому акті не міститься. Переліки встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування, тому можуть відрізнятися залежно від регіону. Суб’єкт господарювання, у підпорядкуванні якого є пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, зобов’язаний мати на всі товари, що реалізуються у цих пунктах, установлені законодавством документи. Торгувати у місці виїзної торгівлі може особисто підприємець чи його найманий працівник. У такому разі продавець зобов’язаний мати при собі медичну книжку, адже без медобстеження працівник не допускається до роботи, та паспорт для посвідчення особи. Якщо торгуватиме найманий працівник, з ним треба заздалегідь провести інструктаж із питань охорони праці та пожежної безпеки, санітарного мінімуму….

Секретар ради Янко В.В. 

 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь